У Національному культурно-мистецькому та музейному комплексі «Мистецький арсенал» розпочала роботу виставка «FLASHBACK. Українське медіа-мистецтво 1990-х». Проект продовжує серію мистецьких заходів, присвячених історії сучасного українського мистецтва – іменам, явищам, школам, періодам.
З 1 березня більше 100 відеоробіт від 60 відомих українських художників та художниць 90-х представлені в Мистецькому арсеналі.
Незважаючи на те, що український відеоарт виник лише на початку 90-х, уже до кінця десятиліття художники та художниці випробували багато різновидів, способів і технічних прийомів цього виду мистецтва: короткий фільм, що експериментує з формою, морфінг (англ. morphing – трансформація, спеціальний ефект, що створює плавний перехід між об’єктами), переформатоване кіно, кліпінг, 3D-анімація, онлайн-режим, інтерактив, медіа-інсталяція, а також документація виставок і художніх акцій. Багато з цього переліку буде представлено у виставковому проекті «FLASHBACK. Українське медіа-мистецтво 1990-х».
Медіа-арт вважають молодим видом мистецтва, адже він з’явився лише у 60-ті роки ХХ ст. Спочатку в цьому жанрі працювали лише поодинокі митці, але з другої половини 80-х відеоарт поширюється у всьому світі та стає складовою частиною мистецтва нових медіа.
Куратори проекту: Олександр Соловйов, Соломія Савчук.
Олександр Соловйов: «Звернення до 90-х виправдано з кількох причин. По-перше, підійшов до своєї історичної точки цикл зворотного інтересу до цього переломного, складного і неоднозначного десятиріччя. Прийшло розуміння того, що 90-ті вже стали історією. Настав час аналітичних, а не просто рефлексивних оцінок, час перегляду сформованих стереотипів і схем. Проте це повернення в 90-ті має градацію, близьку саме до FLASHBACK як до спалаху яскравих спогадів минулого, до того, що в кінозйомці відоме як «зворотний кадр». По-друге, 90-ті – це перше десятиліття незалежності України. І хоча сучасне мистецтво зародилося тут трохи раніше, на схилі радянської епохи, але саме в 90-ті воно отримало новий поштовх, новий імпульс для свого розвитку як нової культурної ідентичності. Зрештою специфіка його розвитку в це початкове десятиліття була такою, що воно відчутно змінилося з погляду образно-технічних засобів. З’явилися інші пріоритети, пов’язані в першу чергу з медійним вектором – мистецтвом нових технологій, відео».
Соломія Савчук: «Важливо відзначити мультимедійність, відчутну в комплексі робіт на виставці у Мистецькому арсеналі. Мова не лише про злиття чи взаємовпливи різних медій: картини, кінетичного образу, фотозображення, скульптурного об’єкта, акустичної форми, перформансу, акції. Перш за все цікавим є розширення середовища існування нашої свідомості, надання йому нових ступенів свободи, рухливості та гнучкості. Мультимедійність спостерігаємо в роботах Анатолія Ганкевича та Олега Мігаса, Мирослава Кульчицького та Вадима Чекорського, Фонду Мазоха, Арсена Савадова та Георгія Сенченка, Олександра Гнилицького, Андрія Боярова, Павла Керестея. У жанрі осмислення взаємодії екранної естетики з інсталяційним середовищем працювали також Едуард Колодій та Ігор Ходзинський, котрі представили в 1995 році проект «Локальне зондування». Телевізор тут – одночасно і носій зображення, і самостійний елемент цілісної об’ємної композиції. В цьому ж напрямі експериментували Олександр Ройтбурд, Гліб Катчук, Василь Цаголов та інші митці, що намагалися слідувати новим медійним віянням».
Виставка «FLASHBACK. Українське медіа-мистецтво 1990-х» складається з декількох смислових і типологічних блоків, формальних ліній та вузлів, серед яких соціальний час, візуальна антропологія (тілесність, психоделіка), «про кіно», відеодокумент, медіа-інсталяція.
У Мистецькому арсеналі виставка триватиме до 6 травня 2018 року.
